Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від діалектного дієслова «воркотати» (бурчати, ворчати) і може вказувати на характерну рису носія — схильність до незадоволеного бурчання.
- (Література) –
У народній творчості та фольклорі — ім’я або прізвисько персонажа, часто комічного або характерного, яке відображає його воркотливу, невдоволену вдачу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. воркотуха, р. воркотухи, д. воркотусі, з. воркотуху, о. воркотухою, м. воркотусі, к. воркотухо