волость

[ʋolostʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Адміністративно-територіальна одиниця в Київській Русі, а згодом у Великому князівстві Литовському та на українських землях у складі Російської імперії до початку XX століття, що об’єднувала кілька сіл або сільських громад.

  2. (Юриспруденція) –

    Сільська адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Україні з 2015 року, що утворюється одним або кількома селами та/або селищами.

  3. (Історія) –

    У широкому, історичному значенні — певна територія, область, край, земля, що перебуває під владою князя або іншого правителя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волость, р. волості, д. волості, з. волость, о. волостю, м. волості, к. волосте

Більше записів