Феліцата — власна назва, що походить від латинського слова «felicitas» (щастя, успіх); в українській мові може вживатися як жіноче ім’я або як поетичний символ щастя, добробуту та благополуччя.
Феліцата — у літературі та мистецтві персоніфікований образ щастя, доброї долі, часто втілений у жіночому образі (наприклад, у одах XVIII століття).
Феліцата — історична особа, ранньохристиянська свята (мучениця Феліцата Римська), шанована в католицькій та православній традиціях.