волочебник

1. Учасник весняного обрядового обходу дворів із співом волочебних пісень (волочебок), який здійснювався на Великдень або на Юрія; волочебників часто називали також “волочільниками”.

2. Збірник текстів волочебних пісень, призначений для виконання під час цього обряду.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |