волочебник

[ʋolot͡ʃɛbnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Етнографія) –

    Учасник весняного обрядового обходу дворів із співом волочебних пісень (волочебок), який здійснювався на Великдень або на Юрія; волочебників часто називали також “волочільниками”.

  2. (Література) –

    Збірник текстів волочебних пісень, призначений для виконання під час цього обряду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волочебник, р. волочебника, д. волочебникові, з. волочебник, о. волочебником, м. волочебникові, к. волочебнику

Більше записів