волочилка

1. Пристрій для волочіння (витягування) металевих заготівок через отвір для надання їм потрібної форми та перерізу, що використовується у металообробці.

2. Розмовна назва довгої, нудної справи, процесу або ситуації, яка затягується; волокита.

3. Діалектне: знаряддя для боронування, яке волочать по землі; борона-волокуша.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |