Словник Української Мови
Буква
1. Організм (рослина або тварина), отриманий внаслідок схрещування генетично різних батьківських форм (видів, порід, сортів тощо).
2. Об’єкт, який поєднує в собі ознаки, властивості або елементи різнорідного походження (наприклад, технічний пристрій, технологія, жанр у мистецтві).
3. У лінгвістиці — слово або інша мовна одиниця, утворена шляхом поєднання частин, що походять з різних мов.
Приклад 1:
І місто, вгвинчене в могили, гібрид валторни і кота, напнеться нервами тугими на звук священного щита.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Мінеральні добрива в нормі N 90Р60К90 (фон) збільшують урожайність по відношенню до абсолютн ого контролю на 18,2 т/га (гібрид Дніпровський 181) і 20,3 т/га (гібрид Кремінь 200). Внесення азотних добрив в дозі N35 підвищує вихід зеленої маси до фону.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Таким чином, перспективним для вирощування в умовах Західного Полісся виявився середньоранній гібрид Кремінь 200 Одноразове позакореневе внесення комплексного водорозчинного добрива „Акварін” в дозі 5 кг на гектар дає істотну прибавку зерна кукурудзи до фону мінеральних добрив N 90Р60К90.
— Тютюнник Григорій, “Вир”