сестра-жалібниця

1. У середньовічній Русі та козацькій добі — жінка, яка професійно займалася оплакуванням померлих під час поховального обряду, виконуючи ритуальні голосіння та причитання.

2. У переносному значенні — жінка або дівчина, яка надмірно схильна до скарг, нарікань та вираження постійного невдоволення, песимістка.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |