Значення
-
У середньовічній Русі та козацькій добі — жінка, яка професійно займалася оплакуванням померлих під час поховального обряду, виконуючи ритуальні голосіння та причитання.
-
У переносному значенні — жінка або дівчина, яка надмірно схильна до скарг, нарікань та вираження постійного невдоволення, песимістка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сестра-жалібниця, р. сестри-жалібниці, д. сестрі-жалібниці, з. сестру-жалібницю, о. сестрою-жалібницею, м. сестрі-жалібниці, к. сестро-жалібнице