Древослів

Словник Української Мови

вішальник

[ʋiʃɑlʲnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, розташованої в масиві Чорногора (частина хребта Піп Іван Чорногірський).

  2. (Історія) –

    Рідкісне вживання: застаріла назва для людини, яка займається вішанням чогось (наприклад, вішальник гаманців), або ж пристрій для розвішування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вішальник, р. вішальника, д. вішальникові, з. вішальника, о. вішальником, м. вішальникові, к. вішальнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів