1. Такий, що зазнав страти через повішення або наклав на себе руки таким способом.
2. У стані, коли щось підвішене, закріплене вище рівня опори; висячий.
повішений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Або філософуючий кат Павло Мацапура, один із батьків середньовічної наркомафії, що був повішений за любов до людського тіла. Або шотландський характерник Мак-Ніс, що дослужився до козацького полковника і нині відомий всій Речі Посполитій як Максим Кривоніс… Чужинці на Україні — то взагалі предмет для окремої й довгої балачки.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик (True) |