відступник

[ʋidstupnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто порушив присягу, зрадив свої переконання, ідеї або справу, до якої раніше належав.

  2. (Релігія) –

    Той, хто відмовився від релігійної віри або покинув релігійну громаду, зрадник віри; ренегат.

  3. (Історія) –

    Заст. Той, хто відступає, відходить від чого-небудь; той, хто тікає з поля бою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відступник, р. відступника, д. відступникові, з. відступника, о. відступником, м. відступникові, к. відступнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів