відпустка

[ʋidpustkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Термін у християнській традиції, що означає повне або часткове прощення гріхів, яке надається церквою, а також молитовне паломництво до святих місць для здобуття такого прощення.

  2. (Юриспруденція) –

    Застаріла назва відпуску — встановленого законом періоду відпочинку від роботи зі збереженням місця праці (зараз вживається переважно у фразеологізмах, наприклад, “піти у відпустку”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпустка, р. відпустки, д. відпустці, з. відпустку, о. відпусткою, м. відпустці, к. відпустко

Більше записів