відміна

[ʋidminɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Граматична категорія іменника, що виражає його зміну за відмінками і числами; парадигма відмінювання.

  2. (Лінгвістика) –

    Клас іменників, що мають однакові закінчення при відмінюванні (наприклад, перша, друга, третя відміна).

  3. (Лінгвістика) –

    Застаріле або рідковживане: зміна, перетворення, перехід у інший стан; варіант чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відміни, р. відміни, д. відміні, з. відміну, о. відміною, м. відміні, к. відміно

Синоніми & Антоніми

Більше записів