Значення
- (Лінгвістика) –
Граматична категорія іменника, що виражає його зміну за відмінками і числами; парадигма відмінювання.
- (Лінгвістика) –
Клас іменників, що мають однакові закінчення при відмінюванні (наприклад, перша, друга, третя відміна).
- (Лінгвістика) –
Застаріле або рідковживане: зміна, перетворення, перехід у інший стан; варіант чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відміни, р. відміни, д. відміні, з. відміну, о. відміною, м. відміні, к. відміно