ветхозавітний

1. Який стосується Старого Заповіту, тобто першої частини Біблії, що містить релігійні тексти юдаїзму та християнства, укладених до появи Ісуса Христа.

2. Переносно: застарілий, дуже старий, що належить до минулих, часто примітивних часів; такий, що відрізняється суворими або жорстокими звичаями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |