1. Приймати вечерю, вживати їжу ввечері.
2. (переносне значення, рідко) Бувати на вечері як гість; брати участь у вечірньому прийнятті.
вечеряти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони, здається, щойно закінчили вечеряти. Перфецький час від часу приклада ється до вузької мензурки, з якої тягне щось пекуче.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Iшла б по воду: пора наставляти вечеряти. — Зараз, мамо!
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Проговоривши усi законнi речi, стали частуватись попросту, з своїми вигадками, а далi, тiльки що стали вечеряти, i обiзвались дiвчата, що Маруся ще завидна просила до себе на сватання, i спiвали, уходячи у хату, сюю пiсеньку: Та ти, душечка, наша Мар’єчка! Обмiтайте двори, Застилайте столи, Кладiть ложечки, Срiбнi блюдечки, Золотi мисочки: От iдуть дружечки!
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |