вершечок

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Зменшувально-пестлива форма до слова “верх” — невелика верхня частина чогось, найвища точка або кінцева ділянка чогось високого (наприклад, гори, дерева, будівлі).

2. (Біологія) –

   Верхівка, кінчик чогось видовженого або загостреного (наприклад, вершечок вуха, вершечок пера).

3. (Лінгвістика) –

   Перенісне значення: найвищий ступінь, кульмінація, апогей якоїсь діяльності, стану або почуття (наприклад, вершечок мистецтва, вершечок щастя).

4. (Ботаніка) –

   У кулінарії: невелика верхня частина деяких овочів, фруктів або грибів (наприклад, вершечок моркви, вершечок полуниці).

5. (Ботаніка) –

   У ботаніці: верхня частина пагона, стебла або квітконоса рослини, що містить точку росту.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми