Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “верх” у значенні найвищої частини чогось, верхів’я, маківка (наприклад, вершечки гір, вершечки дерев).
- (Ботаніка) –
Розм. Верхні, найтонші частини деяких овочевих культур (моркви, цибулі тощо), що зазвичай зрізаються як непотрібні або використовуються для приготування бульйону.
- (Соціологія) –
Перен., розм. Найкращі, відбірні представники чого-небудь, еліта (наприклад, вершечки суспільства, вершечки врожаю).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вершечки, р. вершечків, д. вершечкам, з. вершечки, о. вершечками, м. вершечках, к. вершечки