1. Верхів’я річки, верхня частина її течії; місцевість, розташована біля витоку річки.
2. Заст. Височина, піднесена місцевість; верхів’я, вершина гори або пагорба.
Словник Української
Буква
1. Верхів’я річки, верхня частина її течії; місцевість, розташована біля витоку річки.
2. Заст. Височина, піднесена місцевість; верхів’я, вершина гори або пагорба.