верховіття

1. Верхів’я річки, верхня частина її течії; місцевість, розташована біля витоку річки.

2. Заст. Височина, піднесена місцевість; верхів’я, вершина гори або пагорба.

Приклади:

Приклад 1:
Дія І Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним, зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку.
— Українка Леся, “Лісова пісня”