верещати

Приклад 1:
Іван сонце сходити, ходити, мінитися, голитися, палахкотіти, вікно, капичитися, верещати, оминати. Потім і далі: ні-ні; можливо; не конче; просто — ні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Вона йому вичитувала, вона його сповiдала, вона кропила його, пiдкурювала i садила чортами так обережно, так делiкатно, як тiльки можна було в недiлю, по службi божiй, а вiн, червоний, немов варений рак, спочатку мовчав, а далi й собi почав верещати тонким i надiрваним голосом. Врештi перемiг.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Стручиха почала знову верещати, але Струк сам вийняв три карбованцi й вiддав Левантинi. Тим i здобрiла дiвчина замiсто шiстьох.
— Невідомий автор