вентиляція

1. Організований обмін повітря в приміщенні, спрямований на видалення забрудненого або нагрітого повітря та подачу свіжого зовнішнього повітря для створення сприятливих умов для життєдіяльності людей, роботи обладнання або технологічних процесів.

2. Сукупність технічних засобів, пристроїв та споруд (вентиляторів, повітропроводів, фільтрів, кондиціонерів тощо), що забезпечують такий обмін повітря в будівлі, транспортному засобі, шахті тощо.

3. У фізіології — процес обміну повітря між легенями та навколишнім середовищем, що забезпечує газообмін у організмі; дихання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кажуть, все там зроблено по-паризькому: газове освітлення з рефлекторами, зображення рухаються за допомогою механізму, широкий зал із почекальнею у разі численної публіки, де можна вигідно собі вмоститись на м’якій канапі, серед люстер та квітів, добра вентиляція (тому немає прикрого смороду нафти) і чемна обслуга. «І все ж наша обслуга — найкраща!» — голосно повідомляє Аделя, вказуючи на мене, і запрошує всіх до столів.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |