Значення
-
(історичне) Стародавній тюркський народ, що кочував у Північному Причорномор’ї в X–XI століттях; торки.
-
(переносне, книжне, часто множина) Тісні, незримі зв’язки, що об’єднують людей (родинні, духовні, емоційні); пута.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. узи, р. уз, д. узам, з. узи, о. узами, м. узах, к. узи
Походження слова (Етимологія)
Слово «узи» походить від праслов’янського *ǫzy (множина від *ǫzъ), що означало «пута, кайдани». Воно споріднене з українськими словами «вузол» та «в’язати», а також з литовським výžti «плести лапті», латинським angō «стискаю, душу», грецьким ἄγχω «здавлюю», і з індоєвропейським коренем *angh- зі значенням «вузький, тісний». Спочатку слово означало фізичні окови, а згодом набуло переносного значення «зв’язки, відносини, єдність».