вузол

[ʋuzol] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Місце, де перехрещуються, зв’язуються або скріплюються кінці чогось гнучкого (мотузки, нитки, дроту тощо), а також сама петля, з’єднання, зав’язане таким чином.

  2. (Техніка) –

    Збірка, сполучення, стик ліній комунікації (залізничних, автомобільних шляхів, трубопроводів, ліній зв’язку) або місце їх перетину, розгалуження.

  3. (Техніка) –

    Частина механізму, машини, конструкції, що є складовим вузлом (у 4-му значенні) або місцем з’єднання її частин.

  4. (Техніка) –

    Сукупність однорідних елементів, деталей, які становлять єдину конструкцію в складі чогось складнішого (наприклад, вузол кріплення, вузол агрегату).

  5. (Техніка) –

    Центральний пункт, місце зосередження, перетину чого-небудь (наприклад, транспортний вузол, вузол протиріч).

  6. (Інформаційні технології) –

    У математиці та інформатиці — точка з’єднання, перетину або розгалуження в графі, мережі, структурі даних, а також окремий комп’ютер у мережі.

  7. (Техніка) –

    У морській справі — одиниця вимірювання швидкості судна, що дорівнює одній морській милі на годину.

  8. (Медицина) –

    У анатомії — потовщене або закруглене утворення, здуття на органі, судині, нерві тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вузли, р. вузла, д. вузлові, з. вузол, о. вузлом, м. вузлі, к. вузле

Синоніми & Антоніми

Більше записів