увіковічений

1. Такий, що набув вічної слави, пам’яті; вшанований, прославлений у пам’яті наступних поколінь (про особу, подію, явище).

2. Той, що став вічним, закріпився, зберігся на довгі часи (про образ, символ, художнє відображення).

3. Увічнений, зафіксований у якій-небудь матеріальній формі з метою довготривалого збереження пам’яті (про ім’я, подію тощо).