Увіковіченість — властивість за значенням дієслів “увіковічити” та “увіковічувати“; стан того, що набуло вічної слави, пам’яті, було прославлено на вічні часи.
Увіковіченість — факт або результат вшанування пам’яті когось, чогось у творах мистецтва, літератури, у назвах, монументах тощо; увічнення.