увіковіченість

[uʋikoʋit͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Увіковіченість — властивість за значенням дієслів “увіковічити” та “увіковічувати“; стан того, що набуло вічної слави, пам’яті, було прославлено на вічні часи.

  2. Увіковіченість — факт або результат вшанування пам’яті когось, чогось у творах мистецтва, літератури, у назвах, монументах тощо; увічнення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. увіковіченість, р. увіковіченості, д. увіковіченості, з. увіковіченість, о. увіковіченістю, м. увіковіченості, к. увіковіченосте

Більше записів