увічнений
[uʋit͡ʃnɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що увіковічений, набув безсмертя в пам’яті людей; присвячений для вічного збереження, зображений у пам’ятнику, назві тощо.
-
У складі власних назв (топонімів, назв пам’яток, установ): такий, що носить ім’я певної особи з метою вшанування та увіковічення її пам’яті (наприклад: “Парк імені Лесі Українки”, “Бульвар Тараса Шевченка”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. увічнений, р. увічненого, д. увічненому, з. увічненого, о. увічненим, м. увічненім