утверджений
[utʋɛrdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що отримав офіційне схвалення, затвердження від уповноваженої особи чи інстанції; прийнятий у встановленому порядку.
-
(У назвах документів, нормативних актів) Офіційно прийнятий та набралий чинності.
-
(Перен.) Сталий, міцно встановлений; такий, що не піддається сумнівам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утверджений, р. утвердженого, д. утвердженому, з. утвердженого, о. утвердженим, м. утвердженім