утверджений

1. Такий, що отримав офіційне схвалення, затвердження від уповноваженої особи чи інстанції; прийнятий у встановленому порядку.

2. (У назвах документів, нормативних актів) Офіційно прийнятий та набралий чинності.

3. (Перен.) Сталий, міцно встановлений; такий, що не піддається сумнівам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |