утілюваний
[utiljuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що може бути втіленим у реальність, здійсненим, матеріалізованим; реалізований або такий, що піддається реалізації.
-
(У філософії, релігії) Такий, що може набути конкретного, фізичного втілення, матеріальної форми; втілений у певному образі або сутності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утілюваний, р. утілюваного, д. утілюваному, з. утілюваного, о. утілюваним, м. утілюванім