штирити БукваШ 1. (спец.) Надавати чомусь форми штира — довгого тонкого стрижня, циліндричного стержня; виготовляти у вигляді штира. 2. (розм.) Швидко бігти, рухатися; мчати, летіти. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←хлібопеченняутілюваний→