1. Дія за значенням дієслова “урегулювати“; наведення чого-небудь у належний стан, упорядкування, врегулювання.
2. Результат такої дії; встановлений порядок, система правил або норм, що регулюють певну сферу діяльності або відносин.
3. У міжнародному праві та дипломатії — процес досягнення угоди, врегулювання конфлікту, суперечки або питання шляхом переговорів.