похилення

1. В астрономії — кут між площиною орбіти небесного тіла та площиною екліптики (для планет) або площиною екватора (для супутників).

2. У техніці та геометрії — стан, коли щось відхиляється від вертикального або горизонтального положення; нахил, відхилення.

3. У переносному значенні — відступ від правил, норм, загальноприйнятих принципів; відхилення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |