Значення
-
В астрономії — кут між площиною орбіти небесного тіла та площиною екліптики (для планет) або площиною екватора (для супутників).
-
У техніці та геометрії — стан, коли щось відхиляється від вертикального або горизонтального положення; нахил, відхилення.
-
У переносному значенні — відступ від правил, норм, загальноприйнятих принципів; відхилення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. похилення, р. похилення, д. похиленню, з. похилення, о. похиленням, м. похиленні, к. похилення