урегульованість

Урегульованість — стан упорядкованості, налагодженості, врегульованості; наявність чітких правил, норм або процедур, що забезпечують стабільне та організоване функціонування чого-небудь (наприклад, процесу, відносин, системи).

Урегульованість — результат урегулювання; врегульована, упорядкована ситуація, коли питання вирішене, а конфлікт або невизначеність усунені.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |