1. Призначений для упорядкування, систематизації чогось; такий, що вносить порядок.
2. (У мовознавстві) Стосовний до вираження відношення порядку, послідовності між предметами або явищами (наприклад, про числівник).
упорядковувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |