1. Набувати універсального, всезагального характеру; ставати застосовним до широкого кола явищ, об’єктів або ситуацій.
2. Перетворюватися на щось загальновідоме, поширене, втрачаючи свою винятковість або специфічність.
3. (У філософії, науці) Набувати статусу універсалії, загальної категорії або закономірності.