шніцель

[ʃnit͡sɛlʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Тонкий шматок м’яса (переважно телятини, свинини або курятини), панірований у сухарях або борошні та обсмажений у великій кількості жиру до хрусткої скоринки; страва австрійської та німецької кухні, що набула поширення в українській кулінарній традиції.

  2. (У розмовній мові) Схожий за способом приготування шматок риби, овоча або сиру, панірований і обсмажений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шніцель, р. шніцеля, д. шніцелеві, з. шніцель, о. шніцелем, м. шніцелеві, к. шніцелю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів