шніцель

1. Тонкий шматок м’яса (переважно телятини, свинини або курятини), панірований у сухарях або борошні та обсмажений у великій кількості жиру до хрусткої скоринки; страва австрійської та німецької кухні, що набула поширення в українській кулінарній традиції.

2. (У розмовній мові) Схожий за способом приготування шматок риби, овоча або сиру, панірований і обсмажений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |