Значення
-
Той, хто здійснює уніфікацію; об’єднувач, примиритель різних позицій, поглядів, систем.
-
Спеціальний пристрій, механізм або технічна система, призначені для об’єднання, узгодження або приведення до єдиного стандарту різних елементів, процесів, сигналів тощо.
-
(капіталізоване слово, власна назва) Історичний титул правителів, зокрема болгарських царів, які об’єднали розрізнені землі (наприклад, цар Симеон I називався “уніфікатором Болгарії”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уніфікатор, р. уніфікатора, д. уніфікаторові, з. уніфікатор, о. уніфікатором, м. уніфікаторі, к. уніфікаторе