Значення
-
Посадовець у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, уповноважений князя для управління певною територією, здійснення суду або збору податей.
-
У деяких слов’янських народів (наприклад, у хорватів) — голова місцевого органу самоврядування або сільський староста.
-
(Іст.) Назва судового чи поліцейського урядовця нижчого рангу в Російській імперії до середини XIX століття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тивун, р. тивуна, д. тивунові, з. тивуна, о. тивуном, м. тивуні, к. тивуне