тивун

1. Посадовець у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, уповноважений князя для управління певною територією, здійснення суду або збору податей.

2. У деяких слов’янських народів (наприклад, у хорватів) — голова місцевого органу самоврядування або сільський староста.

3. (Іст.) Назва судового чи поліцейського урядовця нижчого рангу в Російській імперії до середини XIX століття.

Приклади вживання слова

тивун

Відсутні