титульний

1. Який має титул, належить до титулу; пов’язаний з титулом.

2. Який є головним, основним, найважливішим у певному творі, виданні, програмі тощо (наприклад, про роль, статтю, тему).

3. Який використовується як офіційна назва, найменування чогось (наприклад, про мову в багатонаціональній державі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |