титульний

[tɪtulʲnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має титул, належить до титулу; пов’язаний з титулом.

  2. Який є головним, основним, найважливішим у певному творі, виданні, програмі тощо (наприклад, про роль, статтю, тему).

  3. Який використовується як офіційна назва, найменування чогось (наприклад, про мову в багатонаціональній державі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. титульний, р. титульного, д. титульному, з. титульного, о. титульним, м. титульнім

Більше записів