Значення
-
Офіційне почесне звання, пов’язане з високим становищем у суспільстві, спадкове або надане (наприклад, князя, графа, герцога).
-
Назва вченого ступеня, високого службового чи почесного звання (наприклад, академіка, професора, заслуженого діяча).
-
Назва спортивного звання, яке присуджується переможцю змагань (наприклад, чемпіона світу, володаря Кубка).
-
Назва твору, книги, статті, розділу, а також заголовок, який її офіційно визначає.
-
У феодальному праві — юридична підстава, джерело права власності на щось (майно, землю).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. титул, р. титулу, д. титулові, з. титул, о. титулом, м. титулі, к. титуле