неперекривність

Властивість або стан, за якого щось не може бути перекрите, скасоване або анульоване; незворотність, невід’ємність.

У правовому контексті — принцип або якість, що гарантує недоторканність певних прав, статусів або умов, які не можуть бути скасовані пізнішими рішеннями чи діями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |