тисячник

1. Власна назва: історична особа, яка в Київській Русі очолювала військовий загін чи ополчення чисельністю тисячу воїнів, а також відповідала за адміністративно-територіальний округ (тисячу).

2. Власна назва: посадовець у міському управлінні Великого князівства Литовського та Гетьманщини, який очолював міське ополчення (тисячу) та часто виконував судові функції.

3. Термін: особа, яка володіє капіталом або має дохід у розмірі тисячі певних грошових одиниць (наприклад, тисячник доларів, євро).

4. Термін: представник соціальної групи чи класу, дохід або статки якого оцінюються в тисячах (грошових одиниць), часто вживається в суспільно-політичному дискурсі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |