тисячник

[tɪsjɑt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва: історична особа, яка в Київській Русі очолювала військовий загін чи ополчення чисельністю тисячу воїнів, а також відповідала за адміністративно-територіальний округ (тисячу).

  2. Власна назва: посадовець у міському управлінні Великого князівства Литовського та Гетьманщини, який очолював міське ополчення (тисячу) та часто виконував судові функції.

  3. Термін: особа, яка володіє капіталом або має дохід у розмірі тисячі певних грошових одиниць (наприклад, тисячник доларів, євро).

  4. Термін: представник соціальної групи чи класу, дохід або статки якого оцінюються в тисячах (грошових одиниць), часто вживається в суспільно-політичному дискурсі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тисячник, р. тисячника, д. тисячникові, з. тисячника, о. тисячником, м. тисячникові, к. тисячнику

Більше записів