1. (біол.) Явище, при якому организми досягають статевої зрілості та здатності до розмноження на ранніх стадіях індивідуального розвитку, зберігаючи при цьому личиночні або дитячі риси будови; поширене серед деяких земноводних (наприклад, аксолотля), комах тощо.
2. (перен., книжн.) Про явище затримки розвитку, збереження в дорослому віці рис, властивих дитинству чи юності.