тисячний

1. Порядковий числівник до кількісного числівника “тисяча”; такий, що за рахунком йде за тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятим.

2. Який стосується числа тисяча, складається з тисячі однакових частин, одиниць.

3. Назва розряду дробових чисел, що позначає одну з тисяч рівних частин цілого.

4. (у значенні іменника) Розмінна монета вартістю в одну тисячу грошових одиниць (наприклад, гривень).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |