тисячний
[tɪsjɑt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Порядковий числівник до кількісного числівника “тисяча”; такий, що за рахунком йде за тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятим.
-
Який стосується числа тисяча, складається з тисячі однакових частин, одиниць.
-
Назва розряду дробових чисел, що позначає одну з тисяч рівних частин цілого.
-
(у значенні іменника) Розмінна монета вартістю в одну тисячу грошових одиниць (наприклад, гривень).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тисячний, р. тисячного, д. тисячному, з. тисячного, о. тисячним, м. тисячнім