тисячний

[tɪsjɑt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Порядковий числівник до кількісного числівника “тисяча”; такий, що за рахунком йде за тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятим.

  2. Який стосується числа тисяча, складається з тисячі однакових частин, одиниць.

  3. Назва розряду дробових чисел, що позначає одну з тисяч рівних частин цілого.

  4. (у значенні іменника) Розмінна монета вартістю в одну тисячу грошових одиниць (наприклад, гривень).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тисячний, р. тисячного, д. тисячному, з. тисячного, о. тисячним, м. тисячнім

Більше записів