1. Ударний музичний інструмент, різновид барабана з однією мембраною, що використовувався в античні часи, часто під час релігійних обрядів.
2. У архітектурі: трикутне або напівкругле поле фронтону, обмежене з боків карнизом, часто прикрашене скульптурними рельєфами або розписами.
3. У техніці: масивне металеве колесо (маховик) з ободом, що накопичує кінетичну енергію для згладжування роботи машини; частина деяких механізмів, наприклад, у гончарному крузі або прокатному стані.