Властивість за значенням прикметника “незбудливий“; стан, коли щось або хтось не піддається збудженню, не реагує на стимули, залишається спокійним і стійким.
незбудливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “незбудливий“; стан, коли щось або хтось не піддається збудженню, не реагує на стимули, залишається спокійним і стійким.
Відсутні