незбудливість

[nɛzbudlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незбудливий“; стан, коли щось або хтось не піддається збудженню, не реагує на стимули, залишається спокійним і стійким.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незбудливість, р. незбудливості, д. незбудливості, з. незбудливість, о. незбудливістю, м. незбудливості, к. незбудливосте

Більше записів