тихострунний
[tɪxostrunnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має тихі, м’які, негучні струни (про музичні інструменти).
-
Переносно: сповнений ніжності, ліризму, тихий і мелодійний (про голос, вірші, музику тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тихострунний, р. тихострунного, д. тихострунному, з. тихострунного, о. тихострунним, м. тихоструннім