тихосяйний
[tɪxosjɑjnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який сяє спокійним, ненав’язливим, м’яким світлом; що тихо випромінює світло.
-
(Переносне) Який має непомітну, але глибоку внутрішню красу, духовну велич або благородство; що вирізняється спокійною, стриманою величчю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тихосяйний, р. тихосяйного, д. тихосяйному, з. тихосяйного, о. тихосяйним, м. тихосяйнім