1. Який сяє спокійним, ненав’язливим, м’яким світлом; що тихо випромінює світло.
2. (Переносне) Який має непомітну, але глибоку внутрішню красу, духовну велич або благородство; що вирізняється спокійною, стриманою величчю.
Словник Української Мови
Буква
1. Який сяє спокійним, ненав’язливим, м’яким світлом; що тихо випромінює світло.
2. (Переносне) Який має непомітну, але глибоку внутрішню красу, духовну велич або благородство; що вирізняється спокійною, стриманою величчю.