тихіший

1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “тихий”, що означає менш шумний, голосний або інтенсивний за звуком у порівнянні з кимось або чимось іншим.

2. Менш активний, помітний або інтенсивний у своїх проявах; спокійніший, м’якший.

3. Більш смирний, покірний або стриманий у поведінці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |