непересічність

Властивість або стан того, що є непересічним, тобто не перетинається, не має спільних точок або елементів (у математиці, геометрії, теорії множин).

Переносно: властивість бути винятковим, унікальним, що не має собі рівних або аналогів; винятковість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |