Значення
-
Властивість або стан того, що є непересічним, тобто не перетинається, не має спільних точок або елементів (у математиці, геометрії, теорії множин).
-
Переносно: властивість бути винятковим, унікальним, що не має собі рівних або аналогів; винятковість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непересічність, р. непересічності, д. непересічності, з. непересічність, о. непересічністю, м. непересічності, к. непересічносте