Древослів

Словник Української Мови

пощастити

[poʃt͡ʃɑstɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(безособове) Про настання сприятливого випадку, удачі; поталанити, щастити.
(рідко, кому) Дати щастя, принести удачу; поблажити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

він пощастить

Більше записів