тихіше

1. Вищий ступінь порівняння прикметника “тихий” та прислівника “тихо”, що означає меншу інтенсивність звуку, меншу швидкість або меншу активність порівняно з чимось іншим або з попереднім станом; більш спокійно, більш безшумно.

2. У переносному значенні — більш стримано, помірковано, з меншою емоційністю або енергією (наприклад, про поведінку, висловлювання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |