1. Різким рухом змусити когось або щось нахилитися вбік, втратити стійкість або рівновагу; похилити.
2. Переносно: послабити, зменшити міцність, стійкість чогось (переконань, авторитету, здоров’я тощо); підірвати.
похитнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І ні єзуїти, ні король, ні папа не могли його похитнути. Та і як до нього було підступитися, коли його, крім віри, підпирало багатство, якому в Європі не було рівних?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |